Я тебе покохала напевно навіки,
Більш ніхто не кохає отак на землі.
Може в небі лише є такі ліки,
Допоможуть мені які жити в імлі.
Ти існуєш від мене то зліва, то справа,
Але я ще ніколи не встигла тебе
Бачить поряд з собою. Ти тільки оправа,
Що і серце, і душу постійно шкребе.
Я повірю тобі з незначної умови.
Якщо хочеш, й тепер мене обдури.
Лиш дозволь мені бачити очі і брови.
Я навіки тепер боржник у цій грі.
Присвята
© Copyright: Терника, 2013
Свидетельство о публикации №113061808035
Свидетельство о публикации №113061808035
Рецензии