На автобусній зупинці,
Товпа людей багата.
Де ж автобус той подівся?
Залізяка клята.
А дощака рясний лупить,
Б"є в калюжі злісно.
Вже ж погода не голубить,
Кожному це звісно.
Раптом гомін прокатився:
Іде клятий,Іде!
На зупинці так стовплися,
Що аж стати ніде.
Підкотив водій завзято,
По калюжі лиснув.
Усіх багнюкою обляпав,
На гальма натиснув.
Деякі очуманіли,
Вирячивши очі.
Деякі почервоніли.
А деякі регочуть.
А якась бабуся каже:
Ось дурна порода!
І ніхто ж йому не вмаже,
Від лиця народу!
За оці всі муки,враже,
Що ти чиниш люду,
Хай Господь тебе накаже!
Я молитись буду.
Автобуснi метаморфози
© Copyright: Павел Прямой, 2013
Свидетельство о публикации №113061800441
Свидетельство о публикации №113061800441
Рецензии