Ганна осадко. pro vichnist

                Ганна Осадко.

                PRO VICHNIST.

                Глеб Ходорковский.(перевод)


             Поговорили:
             - может...?
             - нет,не время...

             и разошлись - водою и землёю -
             две мудрости, два человека,
             и
             два одиночества,
             с печатью "ВЕЧНОСТЬ" -
             такой обычной,
             неизменной,
             чёткой
             на лбу...

         ... а в этом мире всё  проходит:
             и смех, и боль, и слёзы и любовь,
             Где лето-осень - пылью серебристой
             На крыльях бабочки - была - и нет -
            
             Так тяжело быть тем, кто не проходит...
             

                *     *     *


          ...ты открываешь двери:"Дорогая,
          я так устал, ну, где ты, сердце,где ты?"
          нет никого... Давно осела пыль
          на потемневших зеркалах, на книгах,
          здесь нет её лет сто уже, пожалуй,
          ну,а другой не будет, эдак, с триста -
          как пережить мне, как переболеть,
          коль нет и нет конца ни снам,ни дням,
          коль божий дар (а, может, кара божья)-
          идти путём извечно в никуда...


                **    **    **
               

                Pro Vichnist


                Ганна Осадко
погомоніли:
 - може...?
 - ще не час...
 і розійшлись - водою та землею -
 дві мудрості_самотності_людини,
 з тавром незмінним:
 "ВІЧНІСТЬ"
 на чолі...
 ...у світі, де минущі біль та сльози,
 де сміх минущий, де мина любов,
 де літо-осінь - як пилок сріблястий
 із крилець бабки - є - і вже нема -
 так важко бути тим, хто не минає...

***
...ти відкриваєш двері: "Дорога,
 я так втомився, де ти, серце, де ти?" -
 нема нікого... пилюга і пил
 осіли на дзеркалах і на книгах,
 її немає років сто уже,
 а іншої не буде років триста -
 як перебути, як переболіти,
 коли нема кінця ні снам, ні дням,
 коли богів дарунок (чи покара) -
 іти довіку шляхом у нікуди....


© Copyright: Ганна Осадко, 2013
Свидетельство о публикации №113061703069


         Ганю, щось зовсім інше - за думкою-змістом, за ритмом та взагалі за формою... Може ще не час?