Подивишся: лісок, поля, яруги.
Нема на чому погляд зупинити.
Ставок, село, лісопосадок смуги.
Здається, як тут нецікаво жити!
Ні річки бистрої, ні гір, ні моря,
Ні старовинних замків, ні фортець.
Чому ж не проміняємо ні в радості, ні в горі
Все це на славу, товстий гаманець?
Усі дива, коштовності чужії
Не варті хмарки над моїм селом,
Сльозинки на доччиній вії,
Вишнини за моїм двором.
На Троїцькій землі ми народились.
Для нас земля дідів, батьків свята.
На цій землі, як кажуть, і згодились,
Для нас – найкраща, хоч така проста.
Свята земля
© Copyright: Наталья Лопашко, 2013
Свидетельство о публикации №113061802638
Свидетельство о публикации №113061802638
Рецензии