Три имени

Три імені

У материнськім люблячому лоні
“Світлана” – мати кликала мене.
Плекала у турботливих долонях,
Чутливе серце даючи своє.

Це промінь був від Світла і до лану -
Від Сонця до коханої Землі!
Це поштовх був! Але мою “Світлану”
Раніше, за три тижні, - відняли!

Хоч було сумно, моя рідна ненька
З народженням Наташею мене
Два місяці звала, моє серденько!
Той дотик доброти в душі живе!

Наташа – радісна, турботлива і ніжна -
Шепоче голосом прекрасних почуттів.
Два місяці – це  майже дев’ять тижнів!
Та батько втрутився – так звати не схотів!

Сам вирішив! Закарбував: “Людмила”!
Що юридичним чином закріпив.
Й пішла життям я – лагідна та мила.
І соціум в тенета захопив.

Я людяна була, завжди всім посміхалась,
Була готова всім допомогти!
Людських проблем ніколи не цуралась,
Себе не намагалась вберегти.

Я з цим ім’ям – у бій, на амбразуру!
І з комплексом – подобатися всім –
Плекала суперечливу натуру,
Обтяжену Небесним і Земним!

Лише тепер я правду розумію:
Мої – три імені, а зовсім не одне.
Тому я маю всеосяжну Мрію!
Тому, де б що не сталось, - Душу рве!

Гармонія імен, ідей, історій.
Гармонія енергій і звитяг.
Гармонія подій, чуттів, теорій.
Гармонія – єства мій вічний стяг!

17. 06. 2013.       11:35-12:22
Дніпропетровськ