Пам ять серця

Яскрава свічка гине теплим жаром,
Стоїть свідоцтво смерті на землi.
Покинули наш світ с голодомором,
Тепер вони лежать на цвинтарі.

Троянда захолола від покою,
Лежить вона єдина на столі.
А з нею поряд свічка та ікона,
На пам`ять про минулі тії дні.

Хіба це люди? Люди це, чи звірі?
Вони співали в радість і в біду.
Але ці звірі жили всі на світі
І спричинили людям цю журбу.

Вони були немов чорти в безодні,
Вони були жорстокі та лихі.
Їх треба у тортури заключити
На дальші у житті роки!

І знову Україна стала вільна!
І знову зацвірінькали пташки!
А від голодомору лиш зостались
Страшні примари в нашому житті.


Рецензии