Сузiрьям спалахнула нiчь
Й мiсяць жовтий зазiрнув у вiкна.
Почула нiжну й знайому рiчь,
Але ж, в цю мить вiдповiсти не встигла.
Хто був зi мной такий ласкавий,
Хто мовив: «Стань моєю жiнкой»?
Хто, як та зiронька – яскравий,
В долонi впав, й зникнув, як росинка?
Лише на пальцi свiй оставив слiд,
Як крапля крови, цей малий огранець…
Й напис: «Не знимай, не слiд».
Я знак кохання дав тебе на палець.
1801 250812
Знак кохання
© Copyright: Рина Литледи, 2013
Свидетельство о публикации №113061706603
Свидетельство о публикации №113061706603
Рецензии