ось так ти сидиш на вокзалі,
поруч з нею, ви тиждень знайомі.
посміхаєшся перехожим, ловиш
в літо квитки. спека. місто у комі.
так от ти сидиш пообіді на лавиці,
зліва від неї, вона значить, праворуч
ви про щось розмовляєте, смієтесь,
десь зверху повертається ключ.
хтось невидимий, запускає біг хмар, хід дощу,
і трояндами креслить траєкторію вітру,
ріст весни крізь асфальт, вщент ламає старе,
щоб тобі її за тиждень зустріти.
Sa
© Copyright: Синоним Бога, 2013
Свидетельство о публикации №113061710181
Свидетельство о публикации №113061710181
Рецензии