Дзв н Чорнобиля

       
Дзвін  Чорнобиля  тужливо,
Наче  стогін  все  летить,
Пролітає  над  землею
І  в  серцях  той  біль  тремтить.

Не  кінчаються  могили
З  того  дня,  як  вибух  був.
Плаче,  плаче  Україна
За  синами,  хто  там  був.

Плаче,  плаче  Україна,
Смертельні  хмари  поповзли,
І  на  землю  України
Дощем  отруйним  полили.

На  ліси,  поля  і  ріки
Дощ  той  лив  і  на  людей,
І  по  селах  смерть  ходила,
І  косила  кожен  день.

Ліквідатори – герої
Строїли  той  саркофаг,
Небезпеку  ту  закрили,
Щоб  не  дихала  на  нас.

Саркофагом  смерть  накрили,
Життя  нащадкам  віддали,
Щоб  сміялись  і  раділи,
І  каштани,  щоб  цвіли.

Скільки  років  вже  минуло,
Дзвін  Чорнобиля  гудить.
Не  забудьте,  люди  добрі,
Пам’ять  їх  повинна  жить!

               ***              Квітень – 2006р


Рецензии