Двi грози

Аж з того берегу Дніпра
йшли дві грози,  два лиха.
Одна – хоч хижа, та дрібна,
а інша гірша, бо вона
–  і хижа, і велика.
Йшли не уві сні, а наяву
без жалощів і броду.
Та цю біду переживу,
врятую хвилю і траву,
і кручу, і діброву.

Проте одна з тих гроз – мала –
траву рознервувала,
а хвилю з розуму звела
і зникла в них.І більша – зла
 –накоїла немало:
діброві розпалила кров,
розбила серце кручі,
мені дала на вірш добро
й пішла гуляти за Дніпро
у чобітках блискучих.

Пішла на кращі рандеву
із громом чорнобровим –
на кращі хвилі і траву,
на кручі і діброви!

2006


Рецензии
Очень впечатляющее стихотворение! Величественная картина нарисована. Вы - большой мастер!

Нила Волкова   17.06.2013 15:58     Заявить о нарушении