Між нами сотні кілометрів
І їх не подолаєш вмить.
А дні біжать кудись у нетрі,
Та почуттів не рветься нить.
Вона бринить немов тятива
Лука, що б'є стрілою в ціль,
Як почуттів нахлине злива,
Що в серці викликають біль.
Так хочеться відчути ласку
Руки, що в'яже береги,
Оцю п'янку забуту казку
Єднання тіл, буйство жаги.
Отож збираюся в дорогу,
Жадаю ласки ніжний шал,
Єства чуттєву насолоду...-
Моральності гряде обвал.
Впаду в мереживо кохання,
Згадаю юності роки.
Хай золотиться душ єднання,
У вічність струменять роки!
15.06.2013 р.
Хай золотиться душ еднання
© Copyright: Мыкола Ковальчук, 2013
Свидетельство о публикации №113061604305
Свидетельство о публикации №113061604305
Рецензии
Впаду в мереживо кохання,
Згадаю юності роки.
Хай золотиться душ єднання, - Звичайно, ХАЙ!
Напрочуд гарнюсенько і вправно написано ! І аватар - пречудовий! Вдячна та з ніжністю Марго
Маргарита Метелецкая 19.06.2013 12:05 • Заявить о нарушении
Згадаю юності роки.
Хай золотиться душ єднання, - Звичайно, ХАЙ!
Напрочуд гарнюсенько і вправно написано ! І аватар - пречудовий! Вдячна та з ніжністю Марго
Маргарита Метелецкая 19.06.2013 12:05 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.