Серед лiта

Так зненацька серед літа
Налетіла чорна хмара,
Як на справжній кінець світу
Готувалася примара…

Теплоту проміння стисла,
Розпустила грізні крила,-
Над життям-буттям нависла,
Світ собою весь закрила

З громовицею навколо
Безпощадна лютість вітру,
Руйнівним лишали голим
Лихоліттям давнім  титру…

Що взяла в обійми злива
З льодовим настилом білим,
Темноводна та бурхлива
Замулила земний килим…

У повітрі крізь стожари
Проповзали вогнезмії,
Сповіщавши про ту кару
За ганебні справи, дії…

На небесній колісниці
Запальним метким каскадом
Все іскрилось, ніби криця
Пориваннями без ладу…

Та змогли здолати битву,
Наслідки її страхітні
Невщухаючі молитви,
Псалми храму колоритні

Височить, що над горою
З давнини часів далеких
З захисним щитом без зброї,
Де під куполом - лелеки…


Над усе – Господня сила,
Навіть і на вирування,-
Велич її добра мила
Біль відводить, страх страждання…
15.06.2013р.