Ти жила, як усі,
В повсякденних турботах.
Ждала: прийде колись
Ще для свята пора.
Лиш хвилини – красі,
А все інше – роботі.
І літа пронеслись,
Наче хвилі Дніпра.
Час, звичайно, несе
І хвороби, і старість.
Похилились в журбі
Сизокрилі літа…
Посміхнись, бо це все,
Що на світі зосталось,
Та для щастя тобі
Ця пора золота.
Хай кружляють літа,
Наче листя осіннє,
Їх, ти знаєш сама,
Не повернеш назад.
Та душа молода.
Небеса такі сині!
Ще далеко зима,
Не спіши, листопад!
2011
Сизокрилi лiта
© Copyright: Нила Волкова, 2013
Свидетельство о публикации №113061601663
Свидетельство о публикации №113061601663
Рецензии