Пишу письмо... Из Олеси Райской

О Л Е С Я  Р А Й С К А

ПИШУ ЛИСТА... (http://www.stihi.ru/2013/06/13/3704)

--------------------------------------------------
 
  Пишу листа...
  Тремтяче-ніжного - сумного,
  Не електронного - як в юності - простого,
  В клітинку аркуш - смужкою - поля,
  Не забаганка, певно, ностальгія...
  І, ніби то - пишу його не я,
  Із сьогодення - із мого життя,
  На краєчку жіночого буття...

  Пишу листа...
  Це - спомин, чи спокута,
  Це - радість серця?
  Солодка отрута?
  Скоріше, ні... Які гріхи мої?
  Кохання - злочин?
  Тож - не відбулося,
  Чого ж - покарана,
  і слова не знайшлося
  Мені на втіху?
  Так, осінній дощ
  В душі моїй  навіки оселився.
  Листа пишу...
  Читай, моя любове!
  Вже зафарбована на скронях сивина,
  А молодість - бентежная мана
  У серці - сховом - таїна
  Довіку. А життя минає...
  Листа пишу ...І де ж ти, мій поштарю
  Так забарився... навіть і не знаю
  Адреси - міста, вулиці - хіба
  Пізнаю за обличчям? - теж не певна,
  Моє кохання! Все пишу листа,
  Тремтяче-ніжного та знаю... все даремно...



-----------------------------------------------



Пишу письмо...
Дрожаще-нежно и печально.
Не электронное - как в юности, простое:
Лист в клеточку , поля и всё такое…
Не прихоть здесь, наверное, - желание...
И , будто бы - пишу его не я
Из настоящего, из моего житья,
На грани женского отчаянья.

Пишу письмо...
Оно -воспоминание
Иль искупленье?
Радость сердца?
Сладкий яд?
Скорее, нет... Мои "грехи" кричат:
- Любовь - не преступленье!
(Ведь - НЕ произошло...)
Не наказание!!!
Ни слова не нашлось
Мне в утешение.
Ещё осенний дождь
Залил всю душу -
Для её спасения...

Письмо пишу...
Читай, моя любовь...
Уж на висках и седина закрашена,
И молодость - мятущийся огонь-
В душе моей погашена -
Навек.
Жизнь проле-тает ... Снег.

Письмо пишу...
Ты где ж, мой почтальон,
Так задержался?.. Даже и не знаю
Твой адрес - город , улицу , окно...
По памяти найду? Нет, не уверена.
Моя любовь! Я всё пишу письмо
Дрожаще-нежное, но знаю... всё потеряно...