Серед ночі вмить стає задушливо.
Пересохли в усмішках вуста.
Стадіон – це пляж, укритий мушлями,
А зі сцени бризом доліта
Слів простих потужна енергетика.
Музика всередині луна.
Натовп захлинається куплетами,
Наче з пляшки сьорбає вина.
Це дефибрилює серце кожному,
Хто його іще не загубив.
Цілі ніші настрою порожнього
Радості заповнює приплив.
Океан із ніг збиває хвилями,
Висихає сіллю на щоках.
Ми себе відчули надщасливими
Завдяки пісням Вакарчука!
15 червня 2013
Океан Ельзи
© Copyright: Ульяна Кривохатько, 2013
Свидетельство о публикации №113061508404
Свидетельство о публикации №113061508404
Рецензии