Не кажи!
Я так зрадів, хоча не треба
Ділити радість. Її мало!
Пообіцяв... бо ти прохала.
Тоді помітив: навкруги
З’явились квіти і сади.
Один – закоханий, мрійливий,
Ходив по місту, оп’янілий...
І я збагнув, що так подібно,
Мов таємницю вірогідно,
Пильнуєш казку й віриш ти.
Оце, чарівне: "Не кажи!"
Свидетельство о публикации №113061502713
Зачем был рад? Не нужно было;
Но я пообещал,-челом ты била,
Чтоб радостью делился,будто хлебом...
Теперь я понял,-это не напрасно
хранить любовь и верить в сказку
И радоваться жизни без опаски...
Не говори,мой друг,-это прекрасно!
как смогла ира
Обидели 04.01.2015 22:40 Заявить о нарушении
Алексей Трибус 05.01.2015 08:00 Заявить о нарушении
Обидели 05.01.2015 11:15 Заявить о нарушении