Ромашка

Ромашка скромна, мов квітка-сонце,
До мене стиха так промовля:
- Проснись, козаче, відкрий віконце,
Глянь, в квітнику нас ціла сім'я!

Зірву ромашку і погадаю,
Любить-не любить, ота одна,
Яку так палко, вірно кохаю,-
Несе пелюстки бистра вода.

Вода змиває пелюстки мрійні...
Одна лишилась - радість таю.
Довкруж ромашки білопінні,
Цю квітку-сонце давно люблю.

Букет сформую ромашок білих,
Як сонце милій враз принесу,
Хай ніжний погляд волошок синіх
Оцінить щиру, земну красу.

               14.06.2013 р.


Рецензии
Сьогодні тільки милувалася красою ніжних ромашок, що квітують вздовж дороги, а ви,Миколо, так красиво їх називаєте "білопінні".Чудовий вірш!!!!!!!!!

Галина Шевчун   15.06.2013 22:23     Заявить о нарушении
Дякую, Галино, на добрім слові! Всіх гараздів, заходіть в гості.

Мыкола Ковальчук   16.06.2013 13:36   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.