***
і розривають з серидини почуття.
Твої слова здавались просто жартом.
Словам не вірю. Вони вже, як сміття!
Навіщо ти пусті слова говориш?
навіщо обіцянки роздаєш?
Коли дотримати вже їх не можеш...
І ними тільки болю завдаєш.
Ти не диктуй мені законів жодних!
І кодекс почуттів не розглядай!
Мені не треба тих очей холодних,
від них тепліший навіть чай...
Фіктивне не будуй кохання,
з руїн не вистроїш його.
А в голові одне питання?
Навіщо зародилося воно?
Ти знаєш,зрозуміла лиш одне,
що марно мрії я плекала.
Пробач, що покохала так тебе,
що так далека я від ідеалу.
Сюреалістичні стали всі думки,
я поневолі їду з глузду.
Я відпускаю. Можеш йти...
якщо для тебе почуття обуза.
І в пташку перетворяться слова,
злетять із вуст крилатою журбою.
Спасибі, я напилася сповна,
твоє марної любові.
Свидетельство о публикации №113061400527
Екатерина Кобзарь 2 14.06.2013 01:06 Заявить о нарушении
Старлинг Марианна 23.06.2013 13:44 Заявить о нарушении
Екатерина Кобзарь 2 23.06.2013 14:57 Заявить о нарушении
Екатерина Кобзарь 2 23.06.2013 20:52 Заявить о нарушении
Екатерина Кобзарь 2 23.06.2013 22:44 Заявить о нарушении