Хвилина прощання
І щастя вирує, і радість жевріє
Від того, що день промайнув, наче казка,
Бо поряд з тобою я був, моя ласко.
Із пам’яті зустріч оця не зникає.
Як добре, що серце потроху звикає
До того, що нишком міркуєш про мене.
Я вірю у тебе, Веснянко зелена.
А нині приходить хвилина прощання,
Львів плаче дощами: він – свідок вигнання.
Були несміливими мої слова,
Та вірю, чекатиме Лада моя.
Свидетельство о публикации №113061403730
Обнявшись с тобою стоим мы часами.
Дождями пролились над Львовом молва,
И пишется жизни счастливой глава!
Чудесные строчки, но мне проще
работать с подстрочниками.
Поэт точнее определяет своё дитя,
и, что он хочет услышать.
С наступающей пасхой,
тепла в душе и счастья в сердце.
Алексей, прочтите: "Не стреляйте господа, не стреляйте".
Давайте попробуем, если не возражаете,
поработать над созданием музыки к стихам.
Если Вы согласны, я отберу то,
что как Вы сказали, ложится на Ваше восприятие.
Ещё раз с теплом.
Борис Воловик 11.04.2015 22:03 Заявить о нарушении