Я коханням заповнив життя...
завітає зненацька іще.
Наче мачуха, наче вітчим,
без любові штовхає в плече.
Зазирає нещиро у очі.
Кривдить холодом зради вуста.
То чого же він, лишенько, хоче?
Чом душа після нього пуста?
Горе відчаєм пестить і тішить...
Хоч на мить, та зове в небуття...
Хай мою не спокушує ніжність –
я коханням заповнив життя...
Свидетельство о публикации №113061401209
Инна Чернявская 02.11.2014 22:26 Заявить о нарушении