Я коханням заповнив життя...

І до мене спокусливий відчай
завітає зненацька іще.
Наче мачуха, наче вітчим,
без любові штовхає в плече.
Зазирає нещиро у очі.
Кривдить холодом зради вуста.
То чого же він, лишенько, хоче?
Чом душа після нього пуста?
Горе відчаєм пестить і тішить...
Хоч на мить, та зове в небуття...
Хай мою не спокушує ніжність –
я коханням заповнив життя...


Рецензии
Да и, как же можно жить без кохання? Не могу представить, да и не хочу и благодарю Бога, что есть оно во мне, в Вас, в счастливых чьих-то глазах, в дожде и небе и в этой осени поздней...

Инна Чернявская   02.11.2014 22:26     Заявить о нарушении
оно, Кохання, и смысл, и путь, и начало, и итог

Миклош Форма   03.11.2014 12:24   Заявить о нарушении