я дуже боюся втрачати
тому намагаюсь мовчати
я тихо сиджу і чекаю
тієї секунди, щоб ти
надумав мені написати
надумав сказати мені:
як боляче серцю твоєму
без мого увесь цілий рік,
як хочеться знову взаємин
та спільних розмов чи новин,
яскравих ночей, дум таємних
та посмішок через край...
чому ти про себе ні слова?
чому не даешь мені знак?
не можу ніяк відпустити -
так страшно насамоті!
мій принце з далекої казки,
чи зможешь простити мені?
чи вернешься якось вранці,
чи схочешь ти знову, скажи?
я розум втрачаю по краплі
вмираю насамоті...
***
© Copyright: Алёна Бабий, 2013
Свидетельство о публикации №113061300818
Свидетельство о публикации №113061300818
Рецензии
часто бывает что автор русскоязычный а стихи по-украински выходят отлично. может это мне кажется потому что сама я пишу только по-русски. а в чужом пусть и понятном языке всегда есть волшебство недосказанности что ли... мне понравилось)
Вера Агаркова 20.08.2013 15:19 • Заявить о нарушении
Вера Агаркова 20.08.2013 15:19 • Заявить о нарушении
не знаю я)
мне иногда так что-то хочется сказать рідною мовою)
тянет. корни видимо)
Алёна Бабий 20.08.2013 17:37 Заявить о нарушении
мне иногда так что-то хочется сказать рідною мовою)
тянет. корни видимо)
Алёна Бабий 20.08.2013 17:37 Заявить о нарушении