«Відпустив»
Не відпускай мене сьогодні,
Дозволь залишитись з тобою.
Моє самотнє серце розбивається бідою.
Ти зрозумій мене, підтримай.
Обійми ти міцно, пригорни до себе.
Заповни пустоту теплом і миром.
А я вранці як проснуся,
Обернусь й побачу, як ти спиш.
Твої сонливі очі й губи,
Твої неслухняні чорняві кудрі.
Це так мило і незвично,
Але приємно кожної миті.
Я б дивилась і дивилась,
Так замріяно і дивно.
І моє серце гірко сльози б не лило,
А всі рани зажили б,
І від шрамів сліду не було б.
Та чому ти відпустив?
Чому коли потрібен так мені,
Відвернувся і пішов?
Закрив ти двері на замок,
І залишив на погибель любов.
***
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113061304826
Свидетельство о публикации №113061304826
Рецензии