Вуаль надіну,
І очі я сховаю.
Щоб ті сльози,
Не буяли.
Сховаюсь від людей,
Заб’юсь в куточку,
І не чіпайте, я прошу.
Не той час вибрала, щоб кохати.
Не мала права я цього робити.
Знала, що так буде.
Та жадала й ризикнула.
Я купалась у любові,
Мене кусали його губи,
Він пестив моє волосся,
Та були холодні очі.
Чому відчувши смак кохання,
Я втратила все водночас?
Втратила я розум,
І його я втратити зуміла.
Він пішов, а я вуаль наділа.
Вуаль
© Copyright: Каталина Нижас, 2013
Свидетельство о публикации №113061304475
Свидетельство о публикации №113061304475
Рецензии