Лiна Костенко - Ти памятаеш
Сады в цвету шалят, поют нам соловьи.
И вся в цветах - танцующая жрица -
Весна. Огня добавила роса.
Плакучим вербам что-то не грустится -
Прекрасные у иволг голоса.
А розы под окном стоят нарядны -
Их разглядеть нам не хватило дней.
По крыше светом залитой веранды
То дождь стучал, то лапы голубей.
Лiна Костенко - оригинал стихотворения:
Ти пам'ятаєш - ти прийшов із пристані,
Такі сади були тоді розхристані.
Уся в гірляндах, як індійська жриця,
Весна ряхтіла в іскорках роси.
Плакучі верби не могли журиться -
Такі були у іволг голоси...
А під вікном цвіли у нас троянди –
не вистачало трішечки доби.
А на дашку прозорої веранди
Ходили - то дощі, то голуби...
Папка 23 - стихотворение 75
Свидетельство о публикации №113061209383