Лiна Костенко - Ти памятаеш

Ты  это  помнишь:  ты  пришёл  ко  мне  в  те  дни -
Сады  в  цвету  шалят,  поют  нам  соловьи.
И вся  в  цветах  -  танцующая  жрица  -
Весна.  Огня  добавила  роса.
Плакучим  вербам  что-то  не  грустится -
Прекрасные  у  иволг  голоса.
А  розы  под  окном  стоят  нарядны -
Их  разглядеть  нам  не  хватило  дней.
По  крыше  светом  залитой  веранды
То  дождь  стучал,  то  лапы  голубей.


Лiна  Костенко - оригинал стихотворения:

Ти пам'ятаєш - ти прийшов із пристані,
Такі сади були тоді розхристані.
Уся в гірляндах, як індійська жриця,
Весна ряхтіла в іскорках роси.
Плакучі верби не могли журиться -
Такі були у іволг голоси...
А під вікном цвіли у нас троянди –
не вистачало трішечки доби.
А на дашку прозорої веранди
Ходили - то дощі, то голуби...

Папка 23 - стихотворение 75


Рецензии