Лiна Костенко - Старi дуби, спасибi вам за осiнь

Я  вас,  дубы,  благодарю за  осень.
Стремятся  к  югу  радость  и  грачи.
А  я,  видать,  затуркана  не  очень:
Я  слышу  шорох  княжеской  парчи.
.
Княгиня-осень! Ты  идёшь  на  плаху,
Подставив  небу  свой  усталый  лик.
Слёз  не  тая,  я  над  тобою  плачу…
Дубы,  спасибо  вам  за  светлый  миг.


Ліна  Костенко - оригинал стихотворения:


Старі  дуби,  спасибі  вам  за  осінь,
За  відлітання  радості  і  птиць.
Ще,  певно,  я  затуркана  не  зовсім,
Що  чую  шурхіт  княжих  багряниць.
.
Моя  княгине!  Ти  ідеш  вмирати,
піднявши  вгору  стомлене  лице.
Я  плачу  й  можу  сліз  не  витирати.
Старі  дуби,  спасибі  вам  за  це.

Папка 23 - стихотворение 78


Рецензии