Лiна Костенко - Старi дуби, спасибi вам за осiнь
Стремятся к югу радость и грачи.
А я, видать, затуркана не очень:
Я слышу шорох княжеской парчи.
.
Княгиня-осень! Ты идёшь на плаху,
Подставив небу свой усталый лик.
Слёз не тая, я над тобою плачу…
Дубы, спасибо вам за светлый миг.
Ліна Костенко - оригинал стихотворения:
Старі дуби, спасибі вам за осінь,
За відлітання радості і птиць.
Ще, певно, я затуркана не зовсім,
Що чую шурхіт княжих багряниць.
.
Моя княгине! Ти ідеш вмирати,
піднявши вгору стомлене лице.
Я плачу й можу сліз не витирати.
Старі дуби, спасибі вам за це.
Папка 23 - стихотворение 78
Свидетельство о публикации №113061209142