приховано
кривитися від відчаю
слів не губити затискати їх
зубами і вдавати сміх
який від посиніння рідшає
прикованим
скрутитися калачиком
не підпускати вітер до грудей
нехай собі у ніч іде
як до чужої хати мачуха
дивитися
губитися дитиною
коли торгує тілом біднота
іконки сохнуть по кутах
за пусткою і павутиною
навчитися
молитися за всіх і вся
коли петлю стягнув блатний базар
фільтрований як в образах
властивість ніжністю привитися
знеможено
іти аж сонце виросте
освітленим із ніг до голови
мене вогонь благословить
людської доброти і щирості
стривожений
у ньому я палатиму
до перших зойків рідних при труні
до хвиль в золі що по мені
розчулений до атома
6 Червня, 2013
розчулений до атома
© Copyright: Юрий Лазирко, 2013
Свидетельство о публикации №113061209057
Свидетельство о публикации №113061209057
Рецензии
Спасибі!
Я насправді миттєво розчулився, коли писав.
Юрий Лазирко 19.06.2013 18:52 Заявить о нарушении
Я насправді миттєво розчулився, коли писав.
Юрий Лазирко 19.06.2013 18:52 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.