Спустився вечір, наче хмара –
Спекотний добігає день.
Людськи притомлені отари
І зовсім їм не до пісень.
Задуха давить серце в грудях –
Ще мить і вискочить на двір.
Думки важки: «Що ж далі буде?..»
Стискають мозок, наче вир.
Липневе крАдеться безсоння
І не дає враз відпочить.
Лягло, як кіт на підвіконня
І не муркоче, а мовчить…
фото из Сети
Безсоння
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2013
Свидетельство о публикации №113061209022
Свидетельство о публикации №113061209022
Рецензии