Гамза Оксана Петрiвна автобiографiя

Гамза Оксана Петрівна народилася 8 листопада 1969 р. у м. Красноград, Харківської обл. в будинку її бабусі Шаніної Клавдії Іванівни (1916 р. - 2009р.) Вже через двадцять днів після народження батьки повертаються у м.Балхаш (Казахстан), де після закінчення терміну заслання до Сибіру, проживає сім'я батька Гамзи Петра Федоровича (1939 р. - 2008 р .), який на той час працює на Балхашськiй ТЕС машиністом турбіни і неодноразово публікує свої вірші в місцевій пресі. У 1973 р. сім'я повертається на Україну, спочатку в м.Ладижин, Вінницької обл., де батько працює тепер на Ладижинській ГРЕС, а мама Гамза (Коваленко) Раїса Євгеніївна, 1941 р.н., завідуючою цехом безалкогольних напоїв, а потім, в 1978 р. в м.Кузнецовськ, Рівненської обл. Батька тягнуло ближче до рідного села М.Цепцевічі, Сарненського р-ну, де він народився і де на його очах в день Пасхи, навесні 1944 р., було розтріляно його батька Гамзу Федора Даниловича. У Кузнецовську батьки працюють на Рівненській Атомній Елекстростанціі, а Оксана в 1986 р. закінчує середню школу № 1 і з тих пір навчається в Києві спочатку рік в СПТУ № 28 (енергетичне училище), потім у Київському технікумі атомної енергетики з 1987р. по 1990р. У 1989р. вона виходить заміж за громадянина Афганістану і в 1991 . вступає у Київський Національний Університет Культури і Мистецтв. У 1991р., під час пологів, у Оксани вмирає донечка і за станом здоров'я (на той момент їй навіть ставлять діагноз «безпліддя») вона бере спочатку академiчну відпустку, але потім так і не повертається до Університету, бо Господь благословляє її, і по черзі у неї народжуються п'ятеро діток : син Джамшид (1994р.), син Аджмал (1998р.), дочка Діана-Сетара (2001р.), дочка Ферешта (2005р.) і син Фарід (2007р.)
Не дивлячись на те, що вірші Оксана почала писати ще в школі, по-справжньому її поезія починає звучати в роки випробувань, коли її чоловік, який займався малим бізнесом, раптом збанкрутував у 1998р., продав квартиру і з черепно-мозковою травмою потрапив до лікарні, залишивши Оксану, хоч і не на довго, з двома маленькими дітьми на знімній квартирі в Києві. Переживання, пов'язані з цими подіями поступово формують у починаючої поетеси філософське ставлення не тільки до власного життя, а й до всiєї світобудови, в ті роки з'являються неймовірно важкі для сприйняття віршi, що відображають тяготи її долі, з'являється творчий псевдонім - Оксана Небесна:

Жизнь не легка, не проходят бесследно заботы,
Годы проблем не отступят однажды назад,
Я никогда не считала объёма обильного пота,
И уж тем более слёз у себя на глазах.
                «Чёрное небо согнулось над самой душою…»

У той же самий час в душі поетеси народжується непереборна віра в Бога і в щасливе, світле майбутнє своїх дітей:

Как обычно, поднимаю к небу глаза,
Опустив на колени охапку цветов,
И читаю в голубых,  как покой,  небесах  -
Не волнуйся, будет всё у тебя хорошо.

О счастливой судьбе я у Неба прошу,
Пеленая родное своё существо,
Улыбаясь, говорю своему малышу:
"Не волнуйся, будет всё у тебя хорошо."

Жизнь прекрасна! Проблемы?  Не думай о них!
Есть Любовь и есть мир большой-пребольшой,
Сохранив навсегда этот радостный миг,
Я с надеждой шепчу:  "Будет всё хорошо!"
                «Я с надеждой шепчу…»

У травні 2005р. сім'я купує квартиру в с.м.т..Калита, Броварського р-ну та з початку 2009р. Оксана публікує свої твори спочатку в інтернеті, де у неї з'являються відразу тисячі читачів на різних сайтах, поети з усього світу беруть її в своє коло і пропонують дружбу, а редактори деяких видань запрошують публікувати вірші в їх журналах. Не дивлячись на те, що від багатьох запрошень доводиться відмовлятися через дорожнечу публікацій, поетеса все ж публікується в наступних альманахах: "Золота строфа" (. м.Москва, 2009р), «Вогні Гавані" (м.Санкт-Петербург, 2010р .), «Джерела любові" (м. Ташкент, 2009р.), "Чарівна країна" (м.Ташкент, 2010р.), «Artes Liberalis" (м.Ташкент, 2011р.), «Літературна Галактика» (м.Чіта , 2009р - .. 2010р) і деяких інших.
У травні 2012р. Оксана стає лауреатом першої  міжнародної премії «На благо світу". Ось що говорить у своєму інтерв'ю на радіо «Голос  Росії» один з організаторів цього проекту, магістр філософії вед, громадський діяч, письменник і публіцист, автор ряду робіт, присвячених моральному вихованню та зміцненню сім'ї Олександр Усанін: "Коли ми підвели підсумки голосування, то з подивом виявили, що друге місце в категорії" Пісня "і категорії" Поезія "зайняла Оксана Гамза, обігнавши багато тисяч конкурентів , але ще більше нас здивувало, що вона - ... мама п'ятьох дітей. Спеціально для того, щоб вручити їй приз і зняти про неї репортаж, ми з'їздили на Україну, побували в цій дивовижній родині І виявилося, що її старша дочка, наприклад, посіла призове місце в національному поетичному конкурсі, а старший син став золотим медалістом серед юніорів з кікбоксингу. П'ятеро дітей! І всі творчі, спортивні. А головне, можна, будучи матір'ю п'ятьох дітей, жити активним творчим життям ".  Перебуваючи в гостях у Оксани в складі знімальної групи, Олександр Усанин був приємно здивований, що вся сім'я веде тверезий, здоровий спосіб життя,  в ній формуються корисні звички і відкидаються шкідливі.
У березні 2013р. вийшла в світ книга Оксани Небесної (Гамзи) «Мои ладони расчертило небо», до якої увійшло понад двісті вибраних віршів автора. Особливий авторський стиль, глибина думки, філософські та особисті одкровення, неповторність образів і словосполучень залишають яскравий слід у душі. Діалоги з Небом, в яких народжуються прекрасні думки, перевершують буденність настільки, що своєю магією починають приковувати до себе увагу:

Небо святое, творящее ласкою,
Неоспоримо и не суетясь,
Словно младенцам, откройся нам сказкою,
Души землян, ублажи, не скупясь.

Ветром ласкающим, шорохом лиственным,
В трепете солнечных светлых лучей
Ты излучай незабвенную Истину
Светлой планете моей.

Волею Божьею, нас, созерцающих,
Изголодавшихся Небом вконец,
Голодом к светлому изнемогающих,
Жаром неведомым жажды сердец,

Благослови на души озарение,
На лучезарный настрой голубой,
Творческий труд и небес откровение,
В высь нам дорогу открой!
                «Небо святое, творящее ласкою…»
В даний час поетеса продовжує публікуватися в таких інтернет-ресурсах, як Стихи.ру, Український портал поезії, "Изба-Читальня" та ін , Є членом клубу "Київські поети", пише вірші і тексти пісень, а також розповіді про свою сім'ю, в яких зачіпає деякі соціальні питання сучасності.

---------------------

Гамза Оксана Петровна родилась  8 ноября 1969г. в г.Красноград, Харьковской обл. в доме её бабушки Шаниной Клавдии Ивановны (1916г. – 2009г.) Уже через двадцать дней после рождения, родители  возвращаются в г.Балхаш (Казахстан),  где после окончания срока ссылки  в Сибирь, проживает  семья отца Гамзы Петра Фёдоровича (1939г. – 2008г.), который в то время работал на Балхашской ТЭС машинистом турбины  и неоднократно публиковал свои стихотворения в местной прессе.  В 1973г. семья возвращается  на Украину, сначала в г.Ладыжин Винницкой обл. ,  где отец работает теперь уже на Ладыжинской ГРЭС,  а мама Гамза ( Коваленко) Раиса Евгеньевна, 1941г.р., заведующей цехом безалкогольных напитков,  а затем, в 1978 г. в г.Кузнецовск, Ровенской обл.  Отца тянуло поближе к родному селу М.Цепцевичи, Сарненского р-на, где он родился и где на его глазах в день Пасхи, весной 1944г., полицаи расстреляли его отца Гамзу Фёдора Даниловича . В Кузнецовске родители работают на Ровенской атомной элекстростанции, а Оксана в 1986 г. оканчивает среднюю школу № 1 и с тех пор учится  в Киеве сначала  год в СПТУ № 28 (энергетическое училище) , потом в Киевском Техникуме Атомной Энергетики с  1987г. по 1990г. В 1990г. она выходит замуж за гражданина Афганистана и поступает в  Киевский Национальный Университет Культуры и Искусств.  В 1992г. во время родов у Оксаны умирает дочь и по состоянию здоровья (на тот момент ей даже ставят диагноз «бесплодие») она берёт сначала академечиеский отпуск, но потом так и не возвращается в Университет, потому что Господь  благословляет её и поочерёдно у неё рождаются пятеро детей:  сын Джамшид (1994г.), сын Аджмал (1998г.), дочь Диана-Сетара (2001г.), дочь Ферешта ( 2005г.) и сын Фарид (2007г.)
Не смотря на то, что стихи Оксана начала писать ещё в школе,  по-настоящему её поэзия начинает звучать в годы испытаний, когда её муж, занимающийся малым бизнесом , вдруг обанкротился в 1998г.,  продал квартиру и с черепно-мозговой травмой попал в больницу, оставив Оксану, хотя и не на долго,  с двумя маленькими детьми на съёмной квартире в Киеве.  Переживания, связанные с этими событиями постепенно формируют  у начинающей поэтессы философское отношение не только к собственной жизни, но и ко всему мирозданию, в те годы появляются невероятно тяжёлые для восприятия стихотворения, отражающие тяготы её судьбы, появляется творческий псевдоним – Оксана Небесная:

Жизнь не легка, не проходят бесследно заботы,
Годы проблем не отступят однажды назад,
Я никогда не считала объёма обильного пота,
И уж тем более слёз у себя на глазах.
                «Чёрное небо согнулось над самой душою…»

В то же самое время в душе поэтессы рождается непреодолимая вера в Бога и в счастливое, светлое будущее своих детей:

Как обычно, поднимаю к небу глаза,
Опустив на колени охапку цветов,
И читаю в голубых,  как покой,  небесах  -
Не волнуйся, будет всё у тебя хорошо.

О счастливой судьбе я у Неба прошу,
Пеленая родное своё существо,
Улыбаясь, говорю своему малышу:
"Не волнуйся, будет всё у тебя хорошо."

Жизнь прекрасна! Проблемы?  Не думай о них!
Есть Любовь и есть мир большой-пребольшой,
Сохранив навсегда этот радостный миг,
Я с надеждой шепчу:  "Будет всё хорошо!"
                «Я с надеждой шепчу…»
В мае 2005г. семья покупает квартиру в пос.Калита, Броварского р-на и с начала  2009г. Оксана публикует  свои произведения сначала в интернете, где у неё появляются сразу тысячи читателей на разных сайтах, поэты со всего мира принимают её в свой круг и предлагают дружбу, а редакторы некоторых изданий приглашают публиковать  стихотворения в их журналах.  Не смотря на то, что от многих приглашений приходится отказываться из-за дороговизны публикаций,  поэтесса всё же публикуется  в  следующих альманахах:  "Золотая строфа"(г.Москва, 2009г.), "Огни Гавани"(г.Санкт-Петербург,2010г.), "Родники любви" (г. Ташкент, 2009г.), "Волшебная страна" (г.Ташкент, 2010г.), "Artes liberalis" (г.Ташкент, 2011г.), "Литературная Галактика" (г.Чита, 2009г. - 2010г.) и некоторых других.
 В мае 2012г. Оксана становится лауреатом  первой национальной премии "На благо мира" (г.Москва).  Вот что говорит в своём интервью  на радио «Голос России» один из организаторов этого проекта, писатель и публицист Александр Усанин:  "Когда мы подвели итоги голосования, то с удивлением обнаружили, что второе место в категории "Песня" и категории "Поэзия" заняла Оксана Гамза, обогнав многие тысячи конкурентов. Но еще больше нас удивило, что она - мама пятерых детей. Специально для того, чтобы вручить ей приз и снять о ней репортаж, мы съездили на Украину, побывали в этой удивительной семье. И оказалось, что ее старшая дочь, например, заняла первое место в национальном поэтическом конкурсе, а старший сын стал золотым медалистом среди юниоров по кикбоксингу. Пятеро детей! И все творческие, спортивные. А главное, можно, будучи матерью пятерых детей, жить активной творческой жизнью".
В марте 2013г. вышла в свет  книга Оксаны Небесной (Гамзы) «Мои ладони расчертило небо», в которую вошло  более двухсот избранных стихотворений автора. Особый авторский стиль, глубина мысли, философские и личные откровения, неповторимость образов и словосочетаний оставляют яркий след в душе. Диалоги с небом, в которых рождаются прекрасные мысли, превосходят обыденность настолько, что своей магией начинают приковывать к себе внимание:

Небо святое, творящее ласкою,
Неоспоримо и не суетясь,
Словно младенцам, откройся нам сказкою,
Души землян, ублажи, не скупясь.

Ветром ласкающим, шорохом лиственным,
В трепете солнечных светлых лучей
Ты излучай незабвенную Истину
Светлой планете моей.

Волею Божьею, нас, созерцающих,
Изголодавшихся Небом вконец,
Голодом к светлому изнемогающих,
Жаром неведомым жажды сердец,

Благослови на души озарение,
На лучезарный настрой голубой,
Творческий труд и небес откровение,
В высь нам дорогу открой!
                «Небо святое, творящее ласкою…»
В настоящее время поэтесса продолжает публиковаться в таких интернет-ресурсах, как Стихи.ру, Украинский портал поэзии, "Изба-Читальня" и др. , является членом клуба "Киевские поэты", пишет стихи и тексты песен, а также рассказы о своей семье, в которых затрагивает некоторые социальные вопросы современности.