Поезiя
Із давніх днів-від Єви та Адама-
Вона такі творить дива-
Душа від слів простих радіє й ожива.
Не з кожним дама може подружитись -
Нелегко римуванню научитись!
І про почуття потрібно пам’ятати,
І про розмір віршовий не забувати.
Вона натхненням розум затуманить,
Звабливо в світ поезії поманить.
Тебе полюбить раз і назавжди,
Тоді тобі і ні туди і ні сюди.
Про сон забудь-вона не любить спати,
Ти з нею будеш мури слів ламати.
Їх пересієш наче борошно у ситі
І дякуватимеш влучності щомиті.
Ця дама будь-коли захоче завітати…
Тут головне – пера не опускати.
Мандруєш десь,а чи сидиш ти вдома,
Нехай не знають розум й руки твої втоми.
Свидетельство о публикации №113061204517