Роки відлетіли у вирій,
Їм назад нема вороття.
І згадка про них лише іній,
Наче мить промайнуло життя.
Заховалось за обрій дитинство,
Слідом молодість швидко пройшла,
Непотрібним вже стало багатство,
І,як вишня,краса відцвіла.
Мрії стали враз одинокі,
Сни тривожні спать не дають.
А хвороби, підступні,жорстокі,
Так зненацька безжально б'ють.
І думки зі смутком рідняться,
Радість сплін у сусіди взяла.
І вже квіти щоночі не сняться,
Їх змінила темна журба...
А рокам не сидиться на місці,
Не гніздяться,вони не птахи.
Час полинув із ними у вічність,
Відлетіли в минуле роки.
Роки вiдлетiли у вирiй...
© Copyright: Алла Продащук, 2013
Свидетельство о публикации №113061204294
Свидетельство о публикации №113061204294
Рецензии
Доброго вечора, Алло!
Сподобалась Ваша поезія, вона дуже життєва і своєчасна.Хоча відчувається, що окремі рядки потребують допрацювання!
Хай Бог Вам помагає!Щасти Вам!
Ангелина Соломко 21.02.2021 23:01 • Заявить о нарушении
Сподобалась Ваша поезія, вона дуже життєва і своєчасна.Хоча відчувається, що окремі рядки потребують допрацювання!
Хай Бог Вам помагає!Щасти Вам!
Ангелина Соломко 21.02.2021 23:01 • Заявить о нарушении