При дорозi хрести...

При дорозі хрести...
Йде колона дорогою в рай.
Вже зібрались круки -
Міни стежкою полем у гай.

Не ступає солдат,
Знає - вдома чекатиме син.
І як Понтій Пилат
Прирікає на смерть командир.

Та немає вини
У наказі гіркому його,
Бо як пройде один -
Вбереже побратима свого.

І іде цей солдат,
Захищаючи землю свою.
Боже, дякуй стократ
Тим, хто вступився за Неньку мою.


Рецензии