Підвішені кимось в стані непевності,
Линем туди, куди вітер подме.
Часто відчутен присмак даремності,
Блукає думка:"Не так все й не те"
Годують обІцянками про майбутнє,
Показують мультики, фокуси й трюки.
Й роти пороззявили: "Це незабутньо!
Бравіссімо! Ще нам брехні, ще нам глюків!"
Так і живемо: хліба й видОвищ!
А потім жаліємось: життя - гівно..
Ми самІ лише купа фальші родовищ.
Це наша провина, що це уже й дно.
нинi
© Copyright: Стецька Ни, 2013
Свидетельство о публикации №113061009539
Свидетельство о публикации №113061009539
Рецензии