Дивишся на брудно-сірий морок
І тебе він обіймає, огортає.
І тобі не вистачає, взагалі немає
Свіжого повітря. В твому горлі корок.
А гидотне марево пестить і цілує.
Каже : скоро ти забудеш хто ти був і є.
Слиною пекучою на руках малює
Вежі з павутиння і пап'є маше.
Ти не чуєш світла і забув про сонце,
Ти забув про мене і свою любов.
Ти пішов в тумани, у жахливий карцер.
А я тут стоятиму. Ми будем разом. Знов.
сiре
© Copyright: Стецька Ни, 2013
Свидетельство о публикации №113061000905
Свидетельство о публикации №113061000905
Рецензии