1.
Дзеркало вітальні бачило не раз
Погляд твій прощальний у північний час,
Та вітало вранці постать молоду,
Що в легкому танці йшла, як по льоду.
І дивились очі з дзеркала на світ
Радо і охоче, наче перший квіт.
Приспів:
Відображають дзеркала завжди
Не тільки зовнішність предметів.
- Не йди, - у сні я шепочу, - не йди,
Я галерею покажу портретів.
Повір мені, що тільки ти
У глибині дзеркальній.
Ми зберігаємо удвох
Тонкий твій профіль давній.
Красиву юнку весняну
І зрілу жінку чарівну.
І серце й дзеркало мої
Завжди твої.
2.
Де тепер кохана - зоряний політ,
Мила та рум‘яна, що багато літ
Зазирала в душу й дзеркало моє
Як посохла суша, що дощинки п‘є?
Мила чарівнице, заблукала ти...
У зимовій хащі літа не знайти.
Приспів.
Дзеркала
© Copyright: Светлана Непомнящая 3, 2013
Свидетельство о публикации №113061005902
Свидетельство о публикации №113061005902
Рецензии