Безсоння
Вже давно тебе не кохаю.
Не чую з вуст твоїх: «Люблю»,
Про біль душевний з щемом забуваю.
А сон мій десь гуляє в лісі,
Чи в полі заблукав він до світанку.
Можливо,заховався десь у стрісі,
Чекає тихо за смерекою до ранку.
Він дивиться на мене і сміється,
Моє безсоння і його дивує.
Чи все мені лише здається?
Відлуння почуттів він й досі чує?
Я уночі чомусь давно не сплю,
Свій спокій у роках я загубила.
А уночі й тепер не сплю,
Бо ще тебе не розлюбила.
Свидетельство о публикации №113061005191
С уважением
Петр Затолочный 10.06.2013 14:45 Заявить о нарушении
Алла Продащук 10.06.2013 15:26 Заявить о нарушении