Триптих Мiсяць - i артист, i лис

Місяця – моно вистава,
в залі лиш я і місто.
Спить за кулісами справа
Сонце міцно-преміцно.
Поряд дрімає диво
грішних грудей і безсмертних.
Зліва змовкає злива
зоряних аплодисментів.



Зорі тікають і бісяться
плач вибухає і крик:
Місяця мордочка лисяча
влізла в зірковий курник!

Влізла приблизно опівночі
й буде стирчать в курнику,
доки не виштовхне півняче,
сонячне «ку-ку-рі-ку» !

Зорі до обрію туляться,
в поглядах кублиться страх.
Пір’ям кружлятимуть курячим
хмари в блакитних полях.



Палало Сонце короваєм,
співало півнем в гурті хмар.
Була не куряча  там зграя –
 кордебалет і бек вокал.
Палало Сонце короваєм,
 співало півнем золотим
подяки світлим пориванням
 на дня святкового мотив.

 І довгого.  Парк миру злився :
 Коли скінчиться день? Коли ж?
 Вже вийшов на небес узлісся
  блідий і закоцюблий лис.
Почув він оплески  й жадає
Такий, як в сонечка, аншлаг,
Світлини в модному журналі
Та розповідь про творчий шлях.

Зіркові шлягери лунали,
В очах він щастя не ховав,
Де колобком палким, рум’яним
Котилось Сонце в пащу хмар!

2009