Дмитро Славич - А давай втечемо за кордони

А  давай  убежим  за  границы,
Наплевав  на  запреты  -  как  птицы.
Позабыв  всё,  что  помнится  с  болью,
И  там  будем  одни  мы  с  тобою.

Одиночество  в  воздухе  волглом…
Только  мы…  И  нас  мир  потеряет.
Пусть  оставит  он  в  ящике  долгом
Тот  вопрос,  что  для  нас  сберегает.

Под  мелодию  нежную  джаза
Протанцуем  всю  ночь  до  рассвета.
Райский  вечер  и  примесь  экстаза
Привнесут  нам  в  любовь  лучик  света.

Просыпаться  с  тобой  после  пати  -
Разве  лучшее  в  жизни  бывает!
Завтрак  наш  состоит  из  объятий.
И  пусть  нас  целый  мир  потеряет.


оригинал стихотворения Дмитро Славича:

А  давай  втечемО  за  кордони,
наплювавши  на  всі  заборони,
на  всі  спогади  виткані  з  болю,
де  будемо  лиш  двоє  з  тобою.

Нам  потрібна  самотність  і  тиша,
тільки  ми  і  хай  світ  почекає,
хай  в  шухляді  питання  залИшить,
що  для  нас  він,  мабуть,  зберігає.

Під  мелодію  ніжного  джазу
протанцюєм  з  тобою  до  ранку,
райський  вечір  і  дрібка  екстазу
нам  кохання  несе  зі  світанком.

Прокидатись  з  тобою  щоранку  –
чи  в  природі  щось  краще  буває?
подавати  любов  до  сніданку.
І  нехай  цілий  світ  почекає.

Папка 23 - стихотворение 96