Дмитро Славич - Я перейду пустелю вл тку

Я  перейду  пустыню  в  зное,
Сквозь  Антарктиду  -  по  снегам  -
И  отыщу  я  там  такое!  -
Чтоб  положить  к  твоим  ногам.

Нырну  в  морские  я  глубины,
Во  все  озёра  и  в  моря  -
Найду  жемчужину  -  на  диво,
Большую,  как  любовь  моя.

Пройду  сквозь джунгли  Амазонки,
Огни  и  воды,  визги  труб,
Страх  пусть  плетётся  мне  вдогонку  -
Мне  б  лишь  твоих  коснуться  губ.

Вернусь  к  тебе  -  я  обещаю.
А  жемчуга  и  все  цветы… -
И  средь  сокровищ  те  нищают,
Кто  не  поймёт,  что  счастье  -  ты.


оригинал стихотворения Дмитро Славича:

Я  перейду  пустелю  влітку,
ступлю  в  найглибший  в  світі  сніг,
знайду  я  там  найкращу  квітку
і  покладу  до  твоїх  ніг.

Пірну  я  у  морські  глибини,
в  усі  озера  і  моря.
Найбільшу  віднайду  перлину,
велику,  як  любов  моя.

Пройду  крізь  джунглі  Амазонки
і  подолаю  землетрус,
зі  страхом  я  зіграю  в  гонку
лиш  би  твоїх  торкнутись  вуст.

Я  повернусь.  Я  обіцяю.
Не  буде  більше  самоти.
Скарби  всі  значення  не  мають,
бо  найпрекрасніше  -  це  Ти.

Папка 23 - стихотворение 99