Два мiста - два свiти

ДВА МІСТА – ДВА СВІТИ

До Києва я їду, неначе в інший світ,
Та половину щастя в Дніпрі я залишаю.
І хоч я не чекаю в столиці жодних бід,
Все рівно від’їжджати бажання я не маю.

Я знаю: як приїду, забуду день вчорашній
Та промайнулі тижні у серці залишу,
І віднайду я там знов затишок домашній,
Бо в Києві я також своїм життям живу.

Приїду й посміхнусь, бо я напевне знаю,
Що сумувать за домом мені там не дадуть,
Що в Києві також своє я щастя маю
Й події у свій вирій мене там віднесуть.

Але у серці моїм панує зараз смуток:
Не хочу, так не хочу я залишать свій дім!
І цей світ, світ Дніпровський, не зможу я забути,
Свою частину щастя я залишаю в нім.

Та ось прийшов вже час, і мушу я покинуть
Один світ задля того, щоб в другий знов прийти.
І ляжу я в вагоні, і потягом полинуть
Всі спогади і те, що в них вже не знайти.

Заходжу у вагон, свій дім я покидаю,
Зробив я крок й назад немає воріття.
Так, сумно, але я вже маю те що маю:
Два міста, два світи, але одне життя.

Січень, 2011