Анархiя нам мати
Анархія – нам мати. «Хліб та воля»*.
Кайданів дзвін у камері сирій.
Загін повсталих – на, бери, очолюй
і хай до пекла, тільки щоб у бій…
І зло бере, і щось пече у грудях,
коли ота згадається весна…
Сьогодні ні Щуся, ні Семенюти,
ні шаблі, ні нагана, ні Махна.
Народ з ярма не зміг, не встиг, не хоче…
Нема нікого. Кликати дарма.
Стрічати дні та проводжати ночі,
ой, як тепер не любо, отаман!
Кривавляться порубані світанки –
Гуляє Поле, вітер б'є в лице…
Шаленим чвалом «батькові» тачанки,
аж ось летять, регочучи свинцем!
_______
* - праця П. А. Кропоткіна
Свидетельство о публикации №113060707381