В Париж по жаренi каштани

Потріскує вугілля,
   жаряться каштани.
Свобода через вінця,
   настояна віками.
В кишені пару євро,
   гарсон приносить кави,
Та з української пшениці
   хрусткії круасани.
В мольбертах «100»відтінків
   це місто прославляє.
І тихий, теплий вечір
   шансону наспіває.
І ходять не юрбою
    тендітні парижани.
На сходинках метро
    всміхаються клошари.
З пакета п*ю вино,
    це місто без печалі.
Я повернусь сюди,
    по жарені каштани.


Рецензии