Дмитро Славич - Крiзь бiль i сльози - до нових вис
Сквозь пот, истому - на ступеньку выше.
И без наград живу я - в простоте -
Без грусти и печали жизнь бы вышла.
Прожить без крови, смерти и вранья,
Без срама, без любви неразделённой,
И чтоб была счастливою семья,
Достатком и мечтой необделённой.
Я у судьбы немногого прошу.
А за окном ветрище так и свищет,
Дождь льёт сильней. Сижу стихи пишу.
Дай Бог подняться на ступеньку выше.
оригинал стихотворения Дмитро Славича:
Крізь біль і сльози - до нових висот,
крізь піт і втому - на сходинку далі,
але мені не треба нагород,
лише життя без смутку і печалі.
Життя без крові,смерті і брехні,
без зрад і без розбитого кохання,
і рідні щоби не були сумні,
збувалися їх мрії, сподівання.
І зовсім небагато я прошу,
хоч за вікном могутній вітер свище,
хоч далі лиє дощ, поки пишу,
лиш би піднятись на сходинку вище.
Папка 23 - стихотворение 113
Свидетельство о публикации №113060506971