Переосмислення та перекручення.
Чим більше думаєш – тим більше трабли.
Постріл в спину. Пряме влучення.
І наступаєш знову на ті кляті граблі.
Причому граблі ті – то поміч «друзів».
А постріл в спину?. Ну, ви здогадалися.
Вони жеруть в кафешці смузі,
І кажуть, все лиш гра. Ми гралися?!.
То не життя, а гра? То симулякри?
І все несправжнє, все пусте-порожнє.
Ти розкриваєш перед ними чакри.
Та всім насрать! І лиш тобі тривожно.
Жорстка Банальщина, від неї не втечеш –
Тривожить слід, який по сОбі ти залишиш.
Тебе згадає хто? Надійся, так, авжеш,
В анал історії ти так нічьо й не впишеш.
Неiснуюче
© Copyright: Лина Радужная, 2013
Свидетельство о публикации №113060503977
Свидетельство о публикации №113060503977
Рецензии