Тень от тени
Потянулась тень по простору,
От летящего мира чужого,
Вот взорвался осколок пространства,
Он взорвался, дом сжег мой, все царство.
Нет там мысли, лишь только частицы,
Что сцепились, мгновенную силой,
Кто послал этот камень не видно.
Что летел и горел, как красиво.
Пустота. В блеске только планеты,
И на крошечном этом просторе,
В синем облаке первого света,
Мы о космосе гулко так спорим.
Отражается голос от неба,
Все, там только осталась граница,
Заглянул, так теперь, что же спорить.
Ты остался над миром частицей.
Тень космоса
© Copyright: Екатерина Адасова, 2013
Свидетельство о публикации №113060407273
Свидетельство о публикации №113060407273
Рецензии
камінь, що падав з неба -
падав, летів, димився -
що йому було треба?
...збився...
камінь, що небом
падав - камінь і є.
давніх, збутих часів етер
в ставні.
отже він небом падав?
каменем був, чи хлібом?
небо палає надал.
бім. бом...
Александр Ярошевский 05.06.2013 01:07 • Заявить о нарушении
падав, летів, димився -
що йому було треба?
...збився...
камінь, що небом
падав - камінь і є.
давніх, збутих часів етер
в ставні.
отже він небом падав?
каменем був, чи хлібом?
небо палає надал.
бім. бом...
Александр Ярошевский 05.06.2013 01:07 • Заявить о нарушении