Ніч вінчала смарагдами нас,
Золоті розсипаючи зорі.
Не шкодуючи диво-прикрас,
Синій шовк розстеляла прозорий.
Спопеляло бажання дотла,
Замовкали уста у цілунку.
Розпашілі єднались тіла,
Щоб кохання напитися трунку.
"Обійми, пригорни, доторкнись", -
У зіницях тонула глибоких.
Серце рвалося птахом увись
Під вінчальні небесні потоки.
Літом дихали зорі ясні,
Колихаючи тишу довкола...
Сон чарівний наснився мені
В час нічний, як цвіла матіола.
04.06.2013р. 00:05
Для ілюстрації використано картину
Ван Гога "Зоряна ніч"
Нiч вiнчала смарагдами нас
© Copyright: Наталя Мазур, 2013
Свидетельство о публикации №113060400685
Свидетельство о публикации №113060400685
Рецензии
Чарівний, чуттєвий вірш! Стільки жаги, почуттів... не віриться, що це лиш сон. Дякую за чудову поезію! Микола.
Мыкола Ковальчук 08.06.2013 23:17 • Заявить о нарушении
Мыкола Ковальчук 08.06.2013 23:17 • Заявить о нарушении
Вітаю, пане Миколо!
Приємно, що вірш викликав у вас такі враження!
Кажуть, сни неодмінно збуваються ))
Наталя Мазур 12.06.2013 01:26 Заявить о нарушении
Приємно, що вірш викликав у вас такі враження!
Кажуть, сни неодмінно збуваються ))
Наталя Мазур 12.06.2013 01:26 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.