По великому рахунку – наплювати,
Хто і що подумає про мене,
Скаже «Світоч» що думки зродив я задом,
Чи назве « малим дитям зеленим».
Не для «світочів» слова убогі пишу,
І підтримки визнаних не прагну,
Я собі знайшов малу закриту нішу,
Там висаджую думки зачахлі.
Бо немає сил нести в людське болото,
Покручів - дітей душі пустої,
Щоб фінансово розкручена сволота ,
Поливала їх словесним гноєм.
По великому рахунку я нікчемний,
Та бездарний у пустих надіях,
Але з покручів розквітне ніжна тема,
І любов, в душі людей засіє.
По великому рахунку..
© Copyright: Федик Юрий Михайлович, 2013
Свидетельство о публикации №113060404277
Свидетельство о публикации №113060404277
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.