Лiто
Росяні стежинки,
Вишеньки червоні
На жаркім осонні
Про своє, жіноче,
Стиха гомонять,
Мов уста дівочі,
Солодко блищать.
В травах для мене
Коник зелений
Ніжно і тихо
Щось виграє,
А під листочком,
Ніби в таночку,
Павученятко –
Сітку снує.
«Скільки нам жити?» –
Зозуля кує.
В розпалі літо!
Слів не стає...
2012
Свидетельство о публикации №113060402020
С уважением,
Татьяна
Татьяна Антонова Высочина 17.06.2013 03:05 Заявить о нарушении