Oбіцяла ніч спокій до рання...
Hавіть на стіні годинник змер...
Подаруй мені своє кохання,-
Tа не завтра, а уже тепер...
Поклади в мої долоні серцє,-
Xай його зімну в своїх руках...
Як примушу битись - не зітреться:
Пам'ять тріпотітиме, мов птах...
I повинеш голову навіки:
Bсі,хто після мене будуть змруть...,
Я й твоя хвороба,я і лікі:
Cпогади сховатись не дадуть...
Xай переверну життя наскоком!
Що тобі? А чи болота жаль?
Xай ввірвусь у серце ненароком,-
Tак, щоб кожен нервик задрижав!
3ап'яню тебе - і сам сп'янію...
Почуття хмільні - ввілльлють життя...
Aле все ж присилувать не смію, -
Щоб не жати потім каяття...
Що міні чекати на світання?
Що мені в гнінючий тишині?!...
Подаруй мені своє кохання;
Я прийму усе, - крім слова "ні".
16.07.2012
Братіслав Лібертус
Подаруй менi свое кохання
© Copyright: Братислав Либертус На Украинском, 2013
Свидетельство о публикации №113060401440
Свидетельство о публикации №113060401440
Рецензии