Мiсячнi катрени

І змовкло радіо з набридлими хітами,
І зник проблем брудний і сірий натовп:
Під звуки зоре струнної гітари
Співає Місяць серцю серенаду.

Небо мені вуликом здавалось:
Зорі-бджоли з промислів злітались.
Їх чека смачна пожива й вдома:
Місяць-вічко світиться медово!

Зникли вже зорі манюні,
Втік їх веселий табун:
Знов на небесній трибуні
Місяць – колгоспний трибун.

Хмара зітхне полегшено,
Сонце зросте як сонях.
Скоро скінчиться лекція
Місяця про безсоння.

В печері ночі Місяць, мов Циклоп,
що стереже моїх думок ватагу,
щоб я йому подякував і щоб
у сон не втік, як Одіссей в Ітаку.

06.2009


Рецензии
Чудові Ваші "Місячні катрени",
та жаль, ща це написано "до мене"!
(жарт)

Нила Волкова   21.12.2015 20:20     Заявить о нарушении
Дякую! З Новим Роком! Нехай він принесе і здоров`я і натхнення!

Игорь Герасименко Кременчугский   31.12.2015 18:42   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.