Я верю в будущее твоё, Украина!

Я ВІРЮ В МАЙБУТНЄ ТВОЄ, УКРАЇНО!
               
Я вірю в майбутнє твоє, Україно!
Хоч скрите воно у імлистій пітьмі.
Та дума єдина і доля єдина
З тобою у мене в непевні ці дні.
   
Ой, нене! Чи довго терпітимеш скруту?
Чи довго зневагу до тебе зносити?
Чи хутко прийде те осяйне майбутнє?
Чи зможемо всі ми по-людському жити?
               
Я хочу повірити в кращую долю
Для тебе, для себе, для наших дітей.
Я прагну відчути легенями волю,
Що радість дарує мільйонам людей.
   
Я вірю в майбутнє, і вірю в минуле –
Славетним було не даремно воно:
Хоч юність у рабстві твоя промайнула,
Та сили знайшлися розбити ярмо.
               
Нелегкий тягар ти на себе звалила.
Крізь бурі одній буде важко пройти.
Могутні б тобі променистії крила,
Щоб все осягнути з небес висоти.
   
Щоб сповнилось серце Любові та Світла,
Щоб Душу твою сповила Височінь,
Щоб Мрії чарівної квітка блакитна
Відкрила тобі майбуття далечінь.
               
Я вірю в майбутнє твоє, Україно!
В майбутнє народу твого і пісень.
Ти з дітьми своїми – єдина родина.
Надія осяє твій прийдешній день!
               
13 лютого 2002 р.
Дніпропетровськ